Как сделать “все важное” и не сойти с ума?

Reading Time: 5 minutes

О приоритетах в наше время не пишет только ленивый (но о том, как побороть свою лень – это совсем другая история). Попробую и я на основе собственного опыта собрать несколько методов для того, чтобы успевать делать все самое важное и “важное”, а еще и не сойти с ума при этом. Continue reading

DITS – возможности для новичков и сеньоров

Reading Time: 2 minutes

Я не большой любитель Германии (так исторически сложилось, что предпочтитаю Дублин и Guinness), хотя и поддерживаю мнение, что берлинская стартап тусовка является одной из лучших в мире. И вот теперь есть возможность в Киеве сделать шаг навстречу ИТ (ага, очередной вариант #войтивIT, хотя и про сеньоров не забыли).
DITS (немецкая школа ИТ) предлагает два варианта – для новичков пройти курсы FullStack с преферансом и барышнями (зачеркнуто) vue.js, React и Python/Go с трудоустройством в Украине и Германии. Ну а для тех, кто за 5+ лет в ІТ успел отрастить себе бороду – релокейт в Германию после программы прокачки скиллов и изучения языка (если вы его еще не знаете).
Как всегда, небольшая плюшка – по промокоду JOINDITS18 получаете 20% скидку на обучение (детали на http://deutsche-it-schule.de/, скидку требовать при регистрации, а если (вдруг!) не дадут, то можно жаловаться мне – порешаем).

Конспект встречи Digital marketing и PR 25 января 2018 года (часть 3, заключительная – Игорь Перция)

Reading Time: 1 minute

Первая часть – Евгений Шевченко, вторая – Верослава Новосильная и сегодня третья, завершаюшая, часть конспекта встречи про digital marketing и PR. На сцене – Игорь Перция с коротким, но емким выступление в завершение вечера и буквально пару пунктов в конспекте.

Continue reading

Конспект встречи Digital marketing и PR 25 января 2018 года (часть 2 – Верослава Новосильная)

Reading Time: 3 minutes

Во второй части – конспект про пиар для стартапов от Верославы Новосильной, СЕО SLOVA (первая часть – конспект выступления Евгения Шевченко). Continue reading

Конспект встречи Digital marketing и PR 25 января 2018 года (часть 1 – Евгений Шевченко)

Reading Time: 7 minutes

Друзья, поздравляю всех с прошедшими зимними праздниками. Надеюсь, что все успели отдохнуть и набраться сил для новых достижений в 2018 году. В этом году я со своей стороны буду стараться выкладывать конспекты встреч, на которых побывал. И первой ласточкой станет конспект вчерашней встречи в 1991 Civic Tech Center,  которая была посвящена Digital Marketing/PR и немного инвестициям. На сцене были Евгений Шевченко (UAmaster), Верослава Новосильная (SLOVA) и Игорь Перция (UAmaster). Поехали! Continue reading

Интересные задачи и решения: mongodb

Reading Time: 3 minutes

Обратился ко мне один знакомый с “проблемой” – умер диск на dedicated, хостинг откатил бекап, но сайт лежит и информацию “вытащить” с него обычными способами получить не удается, а есть необходимость сохранить базу контактов пользователей. Задача относительно простая, за исключением одного но – есть только shell, а код никто не знает. Continue reading

BrExit: українські наслідки

Reading Time: 6 minutes

Минулого тижня Європа жила в очікуванні результатів, які можуть мати історичні наслідки для неї. У Великобританії відбувся референдум, який мав відповісти на сакральне питання – “to be or not to be”. Чи залишиться ця країна членом Європейського союзи, чи залишить число країн, які входять до нього. Для України, яка поки лише докладає зусиль для того, щоб стати повноправним членом європейської родини, здається, прямих наслідків не мало б бути. Але чи це насправді так?

Насамперед, варто зазначити, что BrExit впливає на порядок денний, який постає перед Євросоюзом і, якщо до плебісциту Україна з її безвізовим режимом та ситуація на східних кордонах ЄС посідала у ньому перші рядки, то вихід Британії з ЄС безумовно відтіснить Україну з перших шпальт і порядку денного. Водночас, це й можливість для України та тих, хто формує зовнішньополітичну політику нашої країни, в черговий раз продемонструвати, що Україна може бути не лише об‘єктом зовнішньої політики різних країн, але й її повноправним суб‘єктом. Для цього, насамперед, українському суспільству варто стати частиною рішення, а не однією з проблем, які постають перед Європою. Якими можуть бути рішення, які Україна може запропонувати своїм європейським колегам?

Варто наголосити, що в силу своєї унікального географічного розташування, Україна може запропонувати кілька рішень. Якщо розглядати кордони “старої” Європи, то Україна, безумовно, продовжує виконувати свою традиційну функцію форпосту від “орди”. Вона знайома нам з доби козаччини, та й нинішнє військо, яке тримає позиції, щоб запобігти наступу російської армії в окремих районах Луганської та Донецької областей, виконує ту ж таки традиційну роль передової оборони Європи. З іншого боку, можна згадати про те, що на території України розташовано географічний центр Європи, а це може стати нагодою для того, щоб саме Україна стала “точкою сили” для створення нових регіональних блоків.

І тут ми підходимо до цікавого феномену, балто-чорноморського союзу, частиною якого також традиційно була Україна (чи то, як “шлях із варяг у греки”, чи то, як частина Речі Посполитої, яка об‘єднувала територію від Балтики до Чорного моря). При цьому з України не знімається функція форпосту, про який було написано вище, але водночас боронити “серце Європи” та “край Європи” будуть зовсім по різному. Водночас, Україна у балто-чорноморському союзі може бути не лише “одним з” членів, але й ставати активним поборником цієї ідеї і фундатором такого союзу разом із своїми традиційними союзниками – країнами Балтійского регіону та Польщею, яка також зацікавлена у його створенні.

Проте, функція захисту та роль “форпосту” піднімає й низку внутрішніх питань, які варто винести на порядок денний українського суспільства – право на володіння зброєю та контрактна армія. “Радіо Свобода”, зокрема, днями проводило опитування про те, чи можливий в Україні повний перехід до контрактної армії. Однозначно, це можливий розвиток подій, але варто створювати мобілізаційний резерв, а от моделлю для його створення може слугувати інша європейська країна – Швейцарія, яка протягом тривалого часу зберігає свій нейтралітет не стільки через свою банківську систему чи географічне розташування, а через те, що володіє чи не найбільшим мобілізаційним резервом серед країн, зобов‘язавши усіх чоловіків володіти зброєю. До речі, цей незручний випадок дуже не люблять хоплофоби, оскільки простіше показувати на США, де набагато активніший ринок зброї та легше її легально придбати.

Окрім того, BrExit є й “дзвіночком” для старої політичної системи, яка значною мірою грунтується на популізмі, який в Україні ще й густо замішаний на олігархізації партій, серед яких “ДемАльянс” є чи не єдиним винятком, який запроваджує нові стандарти – від відкритих списків до прозорого фінансування. Чи переможе здоровий глузд? Чи платитимимо за популізм найвищу ціну? Покаже час.

99 вопросов для личного развития

Reading Time: 8 minutes

Пословица говорит, что “задавая правильные вопросы, получишь правильные ответы”. Скорее всего вы просто пробежите глазами этот список, но если будете использовать его, то скорее всего он поможет вам в личностном росте (пишите в комментариях!). Continue reading

Порядок денний для українського суспільства після перемоги Джамали

Reading Time: 4 minutes

Минуло 12 годин після шаленої перемоги Джамали на Євробаченні 2016. Перша ейфорія (або “груповий оргазм усієї країни” за влучним висловом Христини Морозової) минула. Час братися до роботи, бо насправді залишилося 365 днів для того, щоб підготувати Україну до найбільшого пісенного свята Європи.

На порядку денному маємо кілька питань (без пріорітетів і різної категорії скадності – лише список):

  • відкрити кордони України – це справа для Майдану Закордонних Справ та Богдана Логвиненко, який активно просуває тему відміни віз для в‘їзду для іноземців (до речі, певні плани озвучила навіть консульська служба);
  • подолати корупцію – це, насправді, ключове, оскільки трансформація України без цього неможлива, не на словах і деклараціях, а реальними діями за допомогою ProZorro, Transperency International Ukraine та нового прокурора (кума Президента, але я – оптиміст), який, як я сподіваюся, посадить “трьох друзів” не на потоки, а за грати, де й мають бути корупціонери;
  • повернути Крим в Україну та провести там Євробачення – так, це маловірогідно, якщо виходити з сьогоднішньої геополітичної ситуації, але ніхто не відміняв “лебедів”, тим більше, що кримські татари налаштовані доволі рішуче – це питання до всіх (громадянське суспільство, військові, політики, you name it…);
  • підняти економіку України на новий рівень (комплексне питання, яке буде перегуватися з тим, що я буду говорити нижче) – вже пішли жарти, що насправді Джамала – агент Кремля, яка зруйнує економіку та бюджет України через проведення Євробачення наступного року в нашій країні, проте я певен, що ресурсів навіть всередині країни – більше, ніж достатньо, а якщо підключити ще діаспору – комплексне й важливе завдання, яке абсолютно по силах українському суспільству…
  • створити інфраструктурні проекти в Україні – дороги, аеропорти, транспортна система, готелі, які потребують, якщо не будівництва, то глобального оновлення (так, починати треба було робити це все вчора, проте певні ключові питання інфраструктури можна вирішити навіть на за рік) – у цьому питанні точно не обійтися без PPP (private public partnership), яке мусить запрацювати на повну потужність якнайскоріше, бо навіть законодавчу базу певну вже було створено ще наприкінці 90-х і на початку 2000-х років;
  • розвинути сферу послуг та зробити її відповідно до європейских стандартів – я знаю, що величезний крок уперед у  галузі гостинності (мені дуже подобається ця назва!) було зроблено напередодні Євро-2012, але до рівня Європи, а до нас їхатимуть європейці, а може й австралійці, нам ще, на жаль, дуже й дуже далеко.

Таким я бачу ТОП-5 задач для України та українського суспільства на найближчий рік. Доповюйте, коментуйте та діймо до результату (а те, що ми можемо досягати найвищих результатів показала перемога Джамали на Євробаченні 2016)!

PS: думаю, усі свідомі, що чекати, поки зробить Держава марно? 😉

Короткий OSINT з приводу перегонів та перестрілки

Reading Time: 6 minutes

Ростислав Шапошніков оголосив нагороду у 5000 грн. за докази, що BMW з молодиками, яке було розстріляно біля “Магелану”, рухалося зі швидкістю 190 км/год. Що ж проведемо коротку OSINT розвідку для того, щоб довести цей факт.

UPDATE 10:00 10-02-2016: кажуть, що є відео перегонів, зараз шукаю його та буду оновлювати матеріал. Stay tuned! Поки маємо короткі шматки відео.

UPDATE 18:00 10-02-2016: маю список веб-камер, які розташовано вздовж маршруту нічних перегонів, а також складено уточнену карту. Оновив перші відрізки, які стали логічніше.

У відкритому доступі є твіттер трансляція аккаунту @auto_kiev перегонів у режимі реального часу, яка дозволяє оцінити швидкість подій і, відповідно, автомобіля. Припускаємо, що  повідомлення у твіттер надсилалося миттєво. Для вимірювання відстані використаємо Google Maps.

Отож, перший твіт було опубліковано о 1:30 ночі 7 лютого:


Через хвилину о 1:31 опубліковано наступний твіт із локацією:


Спробуємо оцінити швидкість на першому відрізку (припускаємо, на користь порушників, що вони знаходилися безпосередньо близько до вулиці Вадима Гетьмана на Борщагівській). Google Maps показує, що відстань від Індустріального мосту до повороту на Повітрофлотський по вулиці Борщагівській складає 3 км. Таким чином, 3 км наші “герої” подолали за 1 хв, а їхня швидкість склала 180 км/год. Рухаємося далі.

О 1:33 наступний твіт:


До повороту на Південний вокзал лише 500 метрів, очевидно, що тут була затримка у публікації, формально швидкість 30 км/год не виглядає правдоподібно.

О 1:36 наступний твіт:


Знову ж будемо виходити з “презумції невинуватості” наших “героїв” і припустимо, що вони лише виїхали на площу Перемоги. Подвимося на карту і побачимо що відстань від Південного вокзалу до площі Перемоги складає 4 км. Отже, на цьому відрізку швидкість автомобіля склала приблизно 75 км/год. Майже зразкові водії, але дивимося далі.

О 1:38 наступний твіт:


Отже, за 2 хвилини було подалано 7.4 км від площі Перемоги до Святошина, а швидкість склала 222 км/год (здається, це й требо було довести, але рухаємося далі).

О 1:39 наступний твіт:


Вимірюємо відстань на цьому відрізку і отримаємо 3 км, а, отже швидкість складає 180 км/год. Трохи повільніше, ніж на проспекті Перемоги, але все одно задачу доведено. Прослідкуємо до кінця за нічними пригодами.

О 1:41 з‘являється запис:


Дивимся на карту, щоб визначити відстань і швидкість. 8 км (округляємо до цілих кілометрів у сторону зменшення) за 2 хвилини дають нам швидкість 240 км/год. Схоже, що навіть у твіттер трансляції вказана швидкість, з якою рухалося BMW, зменшено, якщо порівняти з реальною.

О 1:44 читаємо наступну локацію:


Звично, прокладаємо маршрут і бачимо, що за 3 хвилини подолано відстань у 3.9 км. Знову водієм зменшено швидкість, з якою рухається авто, до 78 км/год. Про причини можемо лише здогадуватися, але подивимося за наступними локаціями, їх лишилося дві.

О 1:48 з‘являється наступний твіт:


Точного місця в даному випадку ми не можемо знати (так само, як і маршруту руху), тому припустимо, що наші “герої” подолали 7 км за 4 хвилини, що дає нам швидкість у 105 км/год. Наближаємося до розв‘язки.

О 1:50 читаємо:


Від останньої точки рахуємо відстань у 5 км за 2 хвилини, що дає нам швидкість у 150 км/год.

Таким чином, можемо зробити висновок, що щонайменше на двох ділянках дороги було перевищено швидкість у 200 км/год, на одній ділянці вона склала 180 км/год, а ще на двох – 150 км/год. Отже, можна вважати доведеним факт того, що нічні перегони дійсно відбувалися на швидкості у 190 км/год.

Обіцяний гонорар за доведення цього факту можна перерахувати на карту 4149 6258 0162 4758.

PS
Ростислав со свойственной ему гнилой натурой с вопроса гонорара съехал. Если считаете, что материал дельный, то можете забросить любую сумму на карточку 4149 6258 0162 4758
PPS
еще и у себя в уютном фейсбучеге забанил. какая прелесть 🙂